Смотреть больше слов в «Киргизско-русском словаре»
той м. Празднество, сопровождаемое пением, танцами, пиршеством (у народов Средней Азии).
той пирушка, праздник Словарь русских синонимов. той сущ., кол-во синонимов: 4 • пирушка (28) • праздник (133) • туй (3) • якорь (15) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: пирушка, праздник, туй, якорь... смотреть
ТОЙ, того́, ч., ТА, тіє́ї, рідко то́ї, заст. тії́, ж., ТЕ, того́, с.; мн. ТІ, тих; займ.1. вказ. Указує на щось, більш віддалене у просторі, ніж інше п... смотреть
I того, ч., та, тієї, рідко тої, заст. тії, ж., те, того, с.; мн. ті, тих; займ.1) вказ. Указує на щось, більш віддалене у просторі, ніж інше подібне ... смотреть
з і́ншої (з дру́гої, не з тіє́ї і т. ін.) о́пери, жарт. Те, що безпосередньо не стосується справи, теми розмови і т. ін. Дуже мене цікавлять — се вже з другої опери — Ваші українські оповідання (М. Коцюбинський); — Сподіваюсь, зрозуміло? — Та це ж уже не з тої опери (З журналу). і́ншої (не тіє́ї) заспіва́ти. Думати, поводитися, говорити за певних обставин не так, як раніше. — Одружитесь, Іване Олександровичу, розживетесь на діток — іншої заспіваєте, бо в роти треба щось кидати. А поки що зривайте квіти кохання! (М. Стельмах); — Хіба б мені руки повсихали, щоб я не витягла тебе (Настю) за коси прилюдно з моєї хати! Тоді ти не тієї заспіваєш, голубко! — думала Олександра (М. Коцюбинський). на (тій) оста́нній межі́. Перед смертю. Молодий мрійник розлучився з життям під гуркіт і шал нашого протесту, хотів би я знати — яку музику сприйму я на тій останній межі? (Ю. Яновський). на то́му (тім) сві́ті. Померти. — Друга зустріч — Ванька Вороного .. Думав, уже давно на тому світі, так ні ж,— живе, стара гвардія!.. (В. Речмедін); Недавнечко ж синка поховав… Ех, це вже його шоста дитина на тім світі (А. Тесленко). не в ті взу́тися, зневажл. Марно намагатися щось здійснити, зробити; нічого не вийде. (Феноген:) А хто при здачі буряків взяв з завода п’ятсот карбованців? (Ліхтаренко:) Я взяв. Та не докажеш, не в ті взувся! (І. Карпенко-Карий); І знову дід не в ті взувся. Молоде товариство вже забачило, як порають і доять череду один-два механізатори (М. Рудь). не в ті воро́та заї́хати. Зробити, сказати не те, що треба, не так, як треба. Не в ті ворота заїхали. Пустіть! (А. Головко); — Ну що ви таке говорите! Щось не в ті ворота заїхали зі своїми висновками (З усн. мови). не в ті две́рі попа́сти (попа́стися, втра́пити і т. ін.), жарт. Не те зробити, сказати і т. ін. Лагідніший тон намісника знов збудив деяку надію. Та бідолаха (Калинович) знов не в ті двері попався (І. Франко). не в ті ру́ки, зі сл. потрапля́ти, дава́ти і под. Не за призначенням. На засіданні суду відзначалось, що в Законі про вибори чітко не сформульоване положення про контроль видачі, одержання і погашення виборчих бюлетенів. Не секрет, що вони нерідко потрапляли не в ті руки (З газети). не на тій козі́ під’їжджа́ти / під’їхати до кого. Не знаходити належного, потрібного підходу до кого-небудь. Хан винувато пошкріб за вухом.— Виховував (водія). А от, виходить, не на тій козі під’їжджав до нього (В. Дарда). пе́вною (яко́юсь, тіє́ю чи і́ншою і т. ін.) мі́рою. Частково, трохи, все-таки і т. ін. І не гадай, що кольори, якими оздоблено речі, Певною мірою відповідають забарвленню власних Первопочатків, з яких утворилась матерія їхня (М. Зеров); Це певною мірою породило благодушні настрої як у місцевих органів влади, так і в населення (З газети); Велич наростаючих подій і усвідомлення того, що ці неймовірні події якоюсь мірою залежать від нього безпосередньо, сповнювало Хому новою, не звіданою досі гордістю (О. Гончар); Майже в кожному нормативному словнику сучасної мови відображені більшою чи меншою мірою діалектизми або обласні слова (Рідне сл.). плати́ти / відплати́ти тако́ю (тіє́ю, рідко то́ю) са́мою моне́тою кому. Відповідати кому-небудь на щось подібним вчинком, ставленням і т. ін. Йойна зависливим оком дивився на Нуту, щодня бажав, щоб його ями позавалювалися .. Здається, що й Нута платив Йойні такою самою монетою (І. Франко); Легіник ображався і платив тою ж самою монетою, негречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ (Г. Хоткевич). співа́ти (вести́) тіє́ї (ж (са́мої, своє́ї)). Повторювати сказане кимсь раніше. Одно затялося, каже, що не буде вкупі жити, а друге й собі тієї співає… (М. Коцюбинський); — Мало знати. Серцем треба перевірити, — відповідала Катерина. — Глядіть, перевіряйте,— співала своєї Уляна.— Наше бабське діло таке: сьогодні краса, а завтра роса… (М. Олійник); — А хто ж це, хлопці, є там у вас у Борисівці? — Є… Моя наречена… Зайшла мовчанка. “Чи він справді, чи .. Ваньку валяє?” — вела тієї ж самої Максимова .. думка (І. Багряний). співа́ти одніє́ї й тіє́ї (ж). Весь час повторювати те саме, ту саму думку. (Зінька:) Ти, Ісайку, однієї й тієї співаєш (Є. Гуцало). (там (туди́, в ті місця́ і т. ін.),) де Мака́р теля́т пасе́, ірон. Там або туди, де важкі умови життя, куди потрапляють, як правило, не з власного бажання; дуже далеко. Скільки-то люду .. пішло на казенні хліба, а дехто попхався аж туди, де Макар телят пасе (Панас Мирний). де Мака́р теля́т не пас. Опинились в грізний час, Де Макар телят не пас (В. Іванович). (там (туди́, в ті місця́ і т. ін.),) куди́ Мака́р теля́т не ганя́в (рідше не ганя́є, не го́нить і т. ін.), ірон. Туди або там, де важкі умови життя, куди потрапляють, як правило, не з власного бажання; далеко. Підеш туди, куди Макар телят не ганяв (Укр.. присл..); (Синявін:) Зрадить він вас, зажене туди, куди Макар телят не ганяв, клянусь, зажене (Іван Ле); Стражник продовжував уперто дивитися на Лук’яна, а губи мало не казали: “Малописьменні! Мене не проведеш. Уже не одного такого спровадив, куди Макар телят не гонить!” (П. Панч); — Все платформи та програми шукають.., за яку, трясця їхній тітці, туди йдуть, куди Макар телят не гнав (М. Стельмах). тіє́ї ж ми́ті, перев. з дієсл. Відразу ж, зараз же; одночасно з чимсь. Несподівано виділився дівочий голос. Тієї ж миті він побачив Ясногорську (О. Гончар). у тій чи і́ншій (де́якій, пе́вній і т. ін.) мі́рі. Частково, трохи, все-таки тощо. Записував.. все, що йому було відомо про тих людей, яких він в тій чи іншій мірі вважав підозрілими (Григорій Тютюнник); Писалося ж це в ім’я доброго звичаю і з поваги до свого роду, а в деякій мірі на пораду артистам (О. Довженко); — Ну… служили в певній мірі… — Он як! — відповів Щорс (О. Довженко); Із багатьох українських говорів за основу літературної мови ліг говір головно південнокиївський .. і тільки в малій мірі — полтавський (І. Огієнко). як (лихі́й (пече́ній, тій і т. ін.)) боля́чці, зі сл. годи́ти. Дуже запопадливо, надзвичайно. Вони годили Грицаєві, як болячці, й мусили кидати роботу та панькатися з дідом (І. Нечуй-Левицький); (Домаха:) Ти догоджав Прісьці? (Карпо:) Годив, як лихій болячці (М. Кропивницький); Старі дуже любили свою дитину, годили їй, як болячці печеній, та й розбалували (О. Стороженко); За що ти мене так зіпсував? Чи це твоя подяка за моє добре серце? Я ж тобі завсіди годив, як тій болячці (Л. Мартович). як (мов, на́че і т. ін.) (ті) голубки́, зі сл. жи́ти. У повній злагоді, дуже дружно. А подивись, як Бондаренко панькається тепер з своєю молодою жінкою. Наче ті голубки живуть (Л. Яновська). як (мов) (тіє́ї) сарани́. Дуже багато, велика кількість. Ось і табір. Глянув (хлопчик) — війська, Як тієї сарани! (О. Олесь); (Семен:) — Дітей ми не будемо мати, .. тепер і так тісно, поля обмаль, а людей — як сарани (М. Коцюбинський); — Вже й полковникують у нас, і судять, і в церкві Божій свій лад роблять: на Стародубщині порядкує якийсь Толстой, у Полтаві — Хитрово, в Пирятині — Теплов, там ще якийсь німець Вейсбах, на Прилуччині — Барятинський, в Гуджулах, під боком, Башкирцев, Огньов. Налізло з цієї Московії того панства, мов сарани (М. Лазорський).... смотреть
I того, ч. , та, тієї, рідко тої, заст. тії, ж. , те, того, с. ; мн. ті, тих; займ. 1》 вказ. Указує на щось, більш віддалене у просторі, ніж інше... смотреть
1. той, пир, пиршество;- свадьба // свадебный;- атқа мінер тойы той по случаю первой езды верхом;- бесікке салар той этн. той по случаю укладывания ребенка в колыбель;- той по случаю перенесения ребенка из пеленок в колыбель;- әскерге шақыру тойы той по случаю призыва в армии;- әскерден оралу тойы той по случаю возвращения из армии;- келін түсіру тойы этн. той по поводу женитьбы сына;- құрсақ той этн. той по поводу (начала) беременности;- қыз тойы свадебный той;- қыз ұзату тойы этн. той по поводу замужества дочери;- мектепке бару тойы той по случаю поступления в школу;- мектеп бітіру тойы той по случаю окончания школы;- мәслихат той этн. маслихат-той, совещательное приглашение с угощением родных, близких (стаpейшин) по поводу какого-л. семейного события;- сабан той сабантой, по случаю окончания уборки урожая;- тұсау кесер тойы этн. той, отмечающий первые шаги ребенка;- тізгін ілер тойы этн. см. атқа мінер тойы;- үйлену тойы свадьба;- свадебный той;- сүндет тойы этн. той по случаю обрезания (мальчика); біреудің үйлену тойына бару пойти к какому-л. на свадьбу, на свадебный той;- шілде күзет тойы той по поводу рождения ребенка;- шілдехана тойы той по поводу достижения новорожденным сорокодневного возраста;- той ағасы организатор, распорядитель свадьбы;- тамада;- той асы свадебное угощение (стол), угощение на торжествах;- той басы1) тамада;2) начало тоя;- тойға даярлану готовиться к тою;- той жасау устраивать той (пиp); той тойлау праздновать что-л.;2. праздник, празднество, торжество;- мүшел той юбилейное торжество;- шопан тойы праздник чабанов;-той асы домалақ угощение на тое не без недостатков (хозяевам некогда вкусно готовить); тойға барсаң, бұрын бар, бұрын барсаң, орын бар если идешь на той, иди пораньше будет тебе и место;- тойға барсаң, тойып бар если идешь на той, то иди насытившись;- той десе қу бас домалайды если произнесут "той", то даже иссохший череп катится в ту сторону (т. е. все стpемятся на той); тойдың болғанынан боладысы қызық интересен не сам той, а подготовка к тою (ожидание тоя); той өкпесіз болмас свадьбы без обиды не бывает (кто-то остается обиженным); той өткен соң даңғара бить в барабаны после свадьбы;- после драки кулаками не машут;- тойы өтіп, тоны тозған у него и свадьба сыграна, и шуба износилась;- он свое отжил;- той сылтауымен тон бітер под предлогом тоя заканчивается шитье одежды (т. е. можно пpовеpнуть нужное дело в общем ажиотаже); предпраздничная спешка тем хороша, что подгоняет все старые дела;- тойда тонымды бер (букв. отдай во вpемя свадьбы мою одежду);жетім қыздың тойындай букв. словно свадьба девушки сиротки (о пpазднике, пpоведенном наспех, кое-как); көппен көрген ұлы той на миру и смерть красна (букв. с наpодом все пеpеносится легко; тойда тонын сұpау неуместное тpебование (букв. в pазгаp тоя тpебовать одежду, отданную на пpокат); тойың тойға ұлассын! пожел. пусть за тоем следует той!... смотреть
ТОЙ[тюркск.] - у народов Средней Азии: праздник (свадьба, обрезание и пр.), сопровождающийся пиршеством, народными развлечениями и др.Словарь иностранн... смотреть
【代】1) 那, 那个Той і інший 两者都Той самий 就是那个2) 另一个На тому боці 在另一边На той рік 在第二年На те літо 第二夏天3) 就是那个, 正是那一个Того ж таки дня 就是那一天Того ж таки вечора 就在那天... смотреть
займ.(ж. р. та; с. р. те) that; (мн. ті those)той же (самий) — the same (тж. мн.); selfsameтой та інший — both the one and the other; bothні той, ні це... смотреть
той — 1) вказівка-синонім на табуйовані в народі наймення чорт, біс, дідько, оскільки називати їх, особливо проти ночі, вважалося небажаним, навіть небезпечним, бо згадування нечистої сили могло викликати її появу, тобто означало її накликання; тому кажуть: «Той, — не при хаті згадуючи», «Той щез би» (звідси ще́зник — «дідько, біс, чорт»), «Той — бодай сам не знав»; пор. П. Куліш в «Огненному змії»: «Ще чого доброго тут же кому приверзеться той, що ходить на козинячих ніжках, — не при хаті згадуючи»; 2) узагальнена назва джерела вислову, звичайно народного, коли говорять: «як той казав», тобто «як у народі кажуть», «як [люди] кажуть». Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 599.... смотреть
1) мест. тот; этот, канц. оный (вышеупомянутый) того ж таки дня, вечора и т.п. — в тот же день, вечер и т.п. (а) до того (ж), (а) крім того — (а) к тому (же), при этом, причём; (сверх чего-н. - обычно) (а) кроме того, помимо того на той рік, на те літо и т.п. — в будущем [следующем] году, будущим [следующим] летом и т.п. ні з того ні з сього [цього] — разг. ни с того ни с сего через те — потому що ж до того — что (ж) касается того [этого] як на те — а) разг. (кстати) как раз; б) (некстати) как нарочно як той казав — (вводн. словосоч.) разг. как говорится 2) част. разг. того вже ж ви той, постарайтеся — вы уж того, постарайтесь... смотреть
Iтого, ж. та, тієї, с. те, того, мн. ті, тих, вказівний займ. Указує на щось більш віддалене в просторі, ніж інше подібне, уживається для вказування на... смотреть
ТОЙ местоим. указат. церк. малорос. та, то; тот, вон тот, оный, он. Той твою блюсти будет главу. Быт. Той одно несет, той свое. вор. кур. Той, тая, тое. мн. теи и тее, говор. в юго-зап. пск. и твер. | Той, тамб. либо, или, ли. Той пойти, той нет? Той же, тойжде церк. тот же, он же. Тойды нареч. арх. там, туда, тем местом, тою дорогою. Койды пойдешь? которой дорогой; я сейды шел, да теперь, чай. не пройдешь, сею, ближайшей дорогой; ну, пойдем тойды, той стороной, дорогой. <br><br><br>... смотреть
1) Орфографическая запись слова: той2) Ударение в слове: то`й3) Деление слова на слоги (перенос слова): той4) Фонетическая транскрипция слова той : [т`... смотреть
I того, ж. та, тієї, с. те, того, мн. ті, тих, вказівний займ. Указує на щось більш віддалене в просторі, ніж інше подібне, уживається для вказування на один предмет, одну особу тощо, з двох, кількох подібних, однорідних і т. ін. II тою, ім. У народів Центральної Азії та Південного Сибіру – свято, що супроводжується бенкетом, музикою, танцями й іншими розвагами.... смотреть
встать не с той ногивставать не с той ногине из той оперыодной и той же мастиотплатить той же монетойотплачивать той же монетойплатить той же монетойс ... смотреть
корень - Т; окончание - ОЙ; Основа слова: ТВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ - Т; ⏰ - ОЙ; Слово Той содержит следующие ... смотреть
ТОЙ займ., ОТО́Й підсил. розм., ОТТО́Й заст., ТАМТО́Й діал. (Співець іудейський:) Хто сіє вітер, той збирає бурю (Леся Українка); Два місяці тут фронт ... смотреть
мест. (греч. αὐτός) — тот, он. (Быт. 3, 15).Синонимы: пирушка, праздник, туй, якор... смотреть
Той — бодай сили не мав.Про чорта.Той — щез би.Про чорта.Як не той став.Дуже змінився.
(2 м); мн. то/и, Р. то/евСинонимы: пирушка, праздник, туй, якорь
[toj]ów, tenтой самий — tamten ... samз того боку — z ...ej strony
та, те, ті tamten, tamta, tamto (tamci) до того ж a przy tym на тому світі na tamtym świecie по той бік, на тому боці po tamtej stronie з того боку z tamtej strony той світ tamten świat, świat pozagrobowy справа в тому rzecz w tym... смотреть
то́й, то́и, то́я, то́ев, то́ю, то́ям, то́й, то́и, то́ем, то́ями, то́е, то́ях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») . Синонимы: пирушка, праздник, туй, якорь... смотреть
вошь; дӧрӧм той — бельевая вошь;пу той — зоол. клещ;той сер — узор на вязаных рукавицах, напоминающий галочку, птичкутой кучикӧн мынтысьны — нечем расплачиваться (букв. расплачиваться шкурами вшей)... смотреть
той [тюрк.] - у народов ср. азии и юж. сибири- празднество, сопровождаемое пиршеством, музыкой, плясками и другими развлечениями.
не цей, тамтой, отой; (рік) минулий; (день) названий, згаданий; (берег) протилежний; (світ) потойбічний, загробний; (з ч. не) не такий .
займ.-прикм.тотзайм.-імен.тот
той, т'ояСинонимы: пирушка, праздник, туй, якорь
- тот, оный.Синонимы: пирушка, праздник, туй, якорь
той 1. той◊ тим ча́сом → "час" ◊ той, хто сту́кає на добрий день → "стукати" 2. вул. порядний, дуже добрий (ст)||тамтой
той (тюрк.) у народів Середньої Азії свято, яке супроводиться бенкетом, музикою, танцями та іншими розвагами.
Гэтагэтыдаглядчыкпачатковец
• onou• oné• tou• touto• té
(тюрк.) у народів Середньої Азії свято, яке супроводиться бенкетом, музикою, танцями та іншими розвагами.
пир, пиршество, праздник, тойпогов. тойға барсаң тойып бар – на пир иди сытым
Начальная форма - Той, единственное число, мужской род, неодушевленное, предложный падеж
Той, та, те; того́, тіє́ї, тому́, тій; ті, тих; до то́го, на то́му
тойон
to'y
то'й, то'и, то'я, то'ев, то'ю, то'ям, то'й, то'и, то'ем, то'ями, то'е, то'ях
ТОЙ м. морск. название второго, на правой стороне якоря.
Ударение в слове: т`ойУдарение падает на букву: о
мест. род., дат., твор., и Предл. п. от та;- оның, оған т.б.
котрийоцейтатетоцецейцящо
ТОЙ дат., твор. и предл. п. ед. ч. от та.
ks та
тойрод., дат., твор. и предл. п. ед. от та.
Den, det; denne, dette
мест. род., дат., твор. и предл. п. от та.
котрий оцей та те то це цей ця що
гэтагэтыдаглядчыкпачатковец
, -хть этн. калым, выкуп (за невесту )
тюрк. пир, торжество, празднество 147
гэта гэты даглядчык пачатковец
той пирушка, праздник
Den, det
Den, det
lat. toy; totтот
той той, т`оя
свадьба ср. дюгюн
той займенник
той, -ю
Йот Той
той
Тот
ის